Ми, учасники мітингу 1 травня 2017 року, висловлюємо глибоке занепокоєння різким падінням життєвого рівня українців, зубожінням простих громадян, зростанням безробіття. Ми впевнені, що головною причиною всіх цих ганебних явищ стали антисоціальні ліберальні реформи Уряду, які відкинули більше ніж 80% українців за межу бідності.

Ми вважаємо, що перші підсумки застосування грабіжницьких тарифів на послуги ЖКГ красномовно свідчать про необхідність їх якнайшвидшого та радикального скорочення.

Ми вважаємо абсолютно неприйнятними розроблені під тиском Міжнародного Валютного Фонду законопроекти:

-         про відміну мораторію на вільну купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення;

-         про пенсійну реформу, яка скорочує розмір пенсій та, одночасно, підвищує пенсійний вік;

-         про медичну реформу, яка передбачає суттєве зменшення кваліфікованого медичного персоналу та різке звуження сфери безкоштовної медицини;

-         про остаточну приватизацію всіх господарських об’єктів, що мають більш-менше стратегічне значення. 

Ми вимагаємо зняти з розгляду Верховної Ради ці антисоціальні закони та провести широку загальнонаціональну дискусію щодо умов співпраці України з Міжнародним Валютним Фондом.

Ми вважаємо абсолютно неприйнятними поправки до Трудового Кодексу, що розроблені Міністерством соціальної політики. Вони віддають найманих працівників у повну залежність до роботодавців, які зможуть, фактично, вільно переводити робітників із постійного на терміновий контракт, а потім, так само легко – звільняти.

Ці поправки порушують міжнародні зобов’язання, які взяла на себе Україна в сфері  захисту праці, тому розробники цього законопроекту мають понести, як мінімум, дисциплінарне покарання, а міністр Андрій Рева – відправлений у відставку.

Ми закликаємо всі гілки української влади чітко виконувати Статтю 1 Конституції, згідно з якою «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». Спираючись на цю норму, ми вимагаємо:

-         щоб всі стратегічні рішення приймалися на базі загальнонаціонального консенсусу, а не на вимогу зовнішніх сил;

-         щоб жоден закон або підзаконний акт не носив антисоціального характеру і, зокрема, не призводив до скорочення робочих місць;

-         щоб діяльність влади не порушувала загальноприйнятих правових норм.   

Крім того, ми вимагаємо прийняти нові закони, які зроблять профспілки повноцінним партнером держави у питаннях захисту людей праці від свавілля роботодавців.